Можу навіть спробувати пояснити, що думають і відчувають росіяни, що живуть на землях так називаємої України, що вважають себе українцями. Вони пам"ятають як їх кинула їх рідна радянська влада на початку 90-х років. Це була їх українська, російська, радянська влада. Назва не мала великого значення. Але ж кинула. Вона віжддала їх на поталу імперіалістичним хижакам. Тому зараз вони не хочуть,щоб їх знов не просто кинули, а відверто у черговий раз знахрячили. Так, ця дія у них є. Вона сталася не один раз і продовжується. Але ж прості люди як гадають - та то ж наші рідні пани (тобто українські), вони ж багатіють тільки на нас. Вони повинні мати відповідальність за те, щоб ми мали змогу жити досить непогано. Тільки тоді вони зможуть пастися на тому моріжку, котрим для них є народ. А щє в них дуже сильна недовіра до того, хто став правобладанцем СРСР, тобто Росії. Ця недовіра досить добре підтримується їх же панами. Пани кажуть (невідверто, але досить ясно): "Ми вас маємо вже 20 років і щє будемо мати. А ви що бажаєте, щоб вас мали ще й російські пани? Невже вам так сподобається? Невже ви від цього будете ловити кайф? Невже ви від цього розбагатієте? Ні, вас не вистачить на своїх панів та на чужих панів. Кращє вже залишайтеся з своїми панами". Висновок - пани це зло що для "українців", що для росіян. Головний висновок - усіх пролетарів, селян та інтелігенцію у 90-х кинули. Самий головний висновок - у Рсосії зараз нема ідеї, котра була манлива усім простим людям. Хіба пропозиція Путіна дати амністію панам Росії за те, що вони крали може бути приваблива для простих смертних. Думаю, ні. Тому я підтримую його проглошення, що Росію не взяти голими руками, але не підтримую цю амністію. Вкрали, щє вкрадуть, продадуть усе і усіх. А нам від цьго може бути тільки гірше. Хотілось би щоб наші головні керівники знайшли трохи часу та прочитали вже не нову книЖКУ А Паршева "Чому Росія не Америка". Можливо, тоді у ясних головах буде щє ясніше. |